Барокова поезія

Вернісаж української пісні

Повідомлення про вечір української пісні

               


          13 листопада в рамках тижня української писемності та мови пройшов вечір «Вернісаж української пісні». Господарі вечора, учні 9 класу, гостинно вітали всіх присутніх на святі. Вони розповіли про красу української пісні, повідали легенди про її виникнення, звернули увагу на творчість легендарної піснетворки Марусі Чурай.

На концерті прозвучали пісні «Як у нас на Україні» (виконала учениця 11 класу Новікова Аліна), «Моє ім’я – Україна» (у виконанні вокальної групи 9 класу), «Восьмий колір» (виконала група дівчат 9 та 11 класів під акомпанемент Гніденка Романа).

Почуття гумору – одна із визначальних рис національного українського характеру. І яким би складним не було життя, воно не примусить людей у піснях виливати тільки смуток та жаль. Наш народ створив величезну кількість жартівливих та гумористичних пісень, то вони також звучали на вечорі. Учні 10 класу про інсценізували пісню «Із сиром пироги». Присутні захоплено зустріли жартівливий танок одинадцятикласників під пісню «На городі чорна редька». «Лісапедний батальйон» (група учнів 8 та 9 класу) виконали відомий жартівливий хіт «Лісапед».

Закінчилося свято закликом не цуратися української пісні:

Бо без пісні не буває сонця,

Бо без пісні не буває світу,

Хто забуде материнську мову,

Той сліпим блукатиме по світу.

Контрольна робота "Складне речення" (для поглибленого вивчення) у 9 класі

Складне речення

Варіант І

1. Продовжте речення:    2 б

Складним називається речення …..

Складне речення з різними видами зв’язку – це……

2. Випишіть із поданих сполучників сполучники сурядності:    1б

а, щоб, коли, зате, однак, де, й, що, як, та, але, який, ніби, або, і, то…то, хоч…хоч, котрий.

3. З поданих простих речень утворіть складне з різними видами зв’язку, запишіть, поставте відповідні розділові знаки.  1 б

Не шкодуй часу на хороші книги. Хороші книги можуть відкрити тобі істини. Істини полегшать тобі шлях до мети.

4. Прочитайте текст, знайдіть у ньому речення з різними видами зв’язку, підкресліть у ньому граматичні основи та накресліть схему цього речення. Доведіть, що ваша відповідь правильна.  3 б

1 березня 1938 народився  Борисла́в Микола́йович Брондуко́в — український актор, народний артист України. Як кіноактор Борислав Брондуков дебютував 1962 року у фільмі Сергія Параджанова «Квіти на камені». Пізніше він знявся у понад 110 фільмах. У кіно Брондуков не грав головних персонажів, він відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися, і завжди міг з будь-якого епізоду «зробити цукерку». У 1995 році Брондуков став першим лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.

5. Встановити відповідність між реченням і схемою, що відображає його будову.  2 б

1.            Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником прибилась до бродів весна (М.Стельмах).

2.Рясні дощі, що набридливо періщили кілька днів підряд, геть розмили сірі кучугури снігу, південний вітер зігнав жовту малу воду в калюжі та широкі озера (Ю.Збанацький).

3.                        Сьогодні сонце висварило в осені ще один погожий день, і він не знав, куди йому занести бабине літо (М.Стельмах).

4.                        Старшина лічила ранком військо, і багато кращих вояків у ньому бракувало: ніхто не знав, де й як вони лягли (Леся Українка).

5.На березі хвилястої Десни, де білі піски і дерева зелені, де слід віків одкопували вчені, стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).

А) [ , (що), ], [ ].  Б) [ , (де), (де), ].   В) [ ], і [ ], (куди).    Г) [ ], [ ], і [ ].     Ґ) [ ], і [ ]: [ ],(де).    Д) [ ], і [ ], (де).

6. В кожному реченні підкреслити граматичну основу. Вказати речення прості й складні.  1 б
Земля відроджена встає і знов народу подає скарби свої нетлінні. На золоті крил із-під тучі бджола поспішає у світ і вишні хустини пахучі на плечі розвішує цвіт. Вже облетів весняний цвіт і літо вже минуло і тихий осені привіт хвилює серце чуле. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори.

7. Виправте пунктуаційні помилки:    2 б

 У 14 років Ольга Кобилянська почала писати вірші, а потім новели польською, та німецькою мовами.  Письменниця написала такі повісті «В неділю рано зілля копала», «Царівна», «Людина», «Апостол черні», «Земля».

Складне речення

Варіант ІІ

1. Продовжте речення: 2 б

За способом зв’язку розрізняють такі основні види складних речень: ….

Багатокомпонентні складні речення – це такі, ……

2. Випишіть із поданих сполучників сполучники підрядності:   1б

а, щоб, коли, зате, однак, де, й, що, як, та, але, який, ніби, або, і, то…то, хоч…хоч, котрий.

3. З поданих простих речень утворіть складне з різними видами зв’язку, запишіть, поставте відповідні розділові знаки. 1 б

Література вчить нас добру і любові. Літературу зберегли для нас цілі покоління попередників. Ці уроки літератури кожен вивчає по-своєму. Художні образи по-різному впливають на людей.

4. Прочитайте текст, знайдіть у ньому речення з різними видами зв’язку, підкресліть у ньому граматичні основи та накресліть схему цього речення. Доведіть, що ваша відповідь правильна.  3 б

1 березня 1880 року в білоруському Пінську народився Ісаак Шенберг, який прославився як винахідник однієї з перших систем телебачення високої чіткості.  По закінченню Київського політехнічного інституту переїхав до Петербургу, де працював головним інженером Російського товариства бездротових телеграфів та телефонів. В 1914 році разом з родиною винахідник оселився у Великобританії, а на початку 30-х років Шенберг зробив кілька оригінальних відкриттів в області телевізійної техніки —  за це він отримав престижну медаль Фарадея та право іменуватися сером.

5. Встановити відповідність між реченням і схемою, що відображає його будову.   2 б

1. Сьогодні сонце висварило в осені ще один погожий день, і він не знав, куди йому занести бабине літо (М.Стельмах).

2.            Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником прибилась до бродів весна (М.Стельмах).

3.На березі хвилястої Десни, де білі піски і дерева зелені, де слід віків одкопували вчені, стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).

4.Рясні дощі, що набридливо періщили кілька днів підряд, геть розмили сірі кучугури снігу, південний вітер зігнав жовту малу воду в калюжі та широкі озера (Ю.Збанацький).

5.            Старшина лічила ранком військо, і багато кращих вояків у ньому бракувало: ніхто не знав, де й як вони лягли (Леся Українка).

А) [ , (що), ], [ ].    Б) [ , (де), (де), ].      В) [ ], і [ ], (куди).    Г) [ ], [ ], і [ ].      Ґ) [ ], і [ ]: [ ],(де).      Д) [ ], і [ ], (де).

6.  В кожному реченні підкреслити граматичну основу. Вказати речення прості й складні.   1 б
Сховав грудень під кригою річки і повдягав ліси у білі мережива. Полетів останній лелека і не залишився на нашій землі жоден перелітний птах. Товста снігова ковдра і міцний килим опалого листя надійно вкривають землю від морозу. Мчали коні навпрошки, перекинули санки і вже наша віхола далі не поїхала.

7. Виправте пунктуаційні помилки:    2 б

Улюбленим композитором Ольги Кобилянської був Ф. Шопен а ще їй подобалася: музика М. Лисенка Ф, Ліста Л, Бетховена В. Моцарта. Вона писала: Музику я люблю пристрасно і вона впливає на мене дуже сильно. 

Cценарій вечора "Вернісаж української пісні"

Гасло заходу: Покажіть мені народ ,у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями

М.Гоголь

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто  не  згадує  її  як  своє  чисте,  прозоре  дитинство,  свою  юність,  красиву  і  ніжну? Пісня – душа людини, незмінна її супутниця.

Споконвіку в Україні співали пісні – у горі й радості, на іменинах і народних святах. Пісня супроводжувала людину впродовж усього її життя, допомагала в праці й прикрашала побут.

Велику силу має українська пісня. Учені дослідили, що ті люди, які співають українські пісні, менше хворіють. Пісня- це голос душі українського народу.

Тож  просимо  гостинно  в  зал, 
Де  пісня – це  частинка нас.
Душі  невтомної  надбання,
Таємних  дум  суворий  страж,
Невмілий  поводир  кохання.

Чаруючи  піснями  кожен  раз
Примхливих  зал  обрамлені  фасади,
Вкладали у маленький мікрофон
Душі і серця смуток, біль та радість.    

Як же до людей прийшла пісня? Існує  легенда про пісню.

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…

Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

– Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

– Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина-українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.

Шановні  гості, ми запрошуємо вас на свято української пісні. Розпочинаємо пісенний вернісаж    

Пісня «Лише у нас на Україні»

Пісня… Українська… Народна… Милозвучна… Лине віками по Україні. Ча­рують нас мелодійні пісні та думи.

У народі говорять: «Пісня ні в злу, ні в добру годину не покидає людину». Во­на з нами всюди, скільки стоїть цей світ. Лагідний материн наспів сповнений лю­бові до людей, природи, до всього живого. Під цей спів виростали поети, композитори, філософи, хлібороби, захисники рідної землі…

Був час, коли ми не шанували народну пісню як належить, не берегли. Тому багато чого втрачено, загублено безслідно.Та останнім часом з українською піснею сталося диво: вона повірила в себе, в свою силу і красу, піднялася і зазвучала на повний голос.

Пісня — дорогоцінне надбання нашого народу. У ній завжди вчува­ється голос батьківщини, ніжний шепіт матусі, слово мудрої поради і золотий промінчик надії. Видатний письменник Микола Гоголь говорив: «Народні пісні для України — це все: і поезія, й історія, і майбуття…»

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як пісня, як спів солов’їний,

Не кінчається Україна.

пісня «Моє ім’я – Батьківщина»

В навколишніх державах здавна був великий інтерес до української пісні. Всім було дивно й незрозуміло – хто конкретно творить такі пісенні перли? Невже справді до цього здатні простий українець чи українка, які на той час були здебільшого неписьменними кріпаками?

Навіть пішов такий собі фантастичний поголос, що українські пісні виринають із морської піни. Начебто на дні моря живуть істоти, схожі на дельфінів, і створюють оте пісенне диво. А чумаки, які приїжджають до моря по сіль, підхоплюють оті пісні і розносять по всій Україні.

Скільки їх, цих мелодійних самоцвітів? Науковці доводять – 300 тисяч. В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.

Звучить мелодія «Засвіт встали козаченьки»

Колись давно в Полтаві жила гарна дівчина Маруся Чурай. Мабуть не знайдеться в Україні людини, яку б не хвилювала доля цієї полтавчанки.

Ця дівчина – не просто так Маруся,

Це голос наш, це пісня, це душа.

Маруся Чурай склала понад 2000 пісень. Хто не знає сьогодні «Їхав козак на війноньку», «Віють вітри», «Чого вода каламутна». А пісню «Ой не ходи Грицю» на початку 19 століття співала вся Європа – її було перекладено польською, німецькою,французькою, англійською, угорською мовами.

Пісні, які складала ця дівчина, не тільки врятували їй життя, а й продовжили його у вічність.

Вона піснями виспівала душу,

Вона пісні ці залишила нам. 

Такого сплеску в музиці і слові, 
Вогню такого не передаси. 
Нічим, крім пісні, посестри любові, 
Криниці невичерпної краси.                                            
                                              пісня «Черемшина»

Не раз плювали нелюди в криницю 
І знову диво - дивнеє цвіло, 
Неначе серце пісня запалила 
Й воно звело орлині два крила

Буває пісня тугою налита 
І туга душу наскрізь пропече, 
Бува така, що наче серед літа 
Срібляста річка в сиву даль тече.                                       

                                                

А інша – мов висока тополина, 
Що в синім небі радощів шука. 
у ній яскрава славилась дівчина,

що так хотіла бачить юнака.                                           

Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї, 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов’ї.                                               

                                        Пісня «Чорнобривці»

З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників.

Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Використовуючи сюжет цієї ж пісні, Ліна Костенко створила роман у віршах «Маруся Чурай».

Але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю. .     

                                                        «Ой на горі два дубки»

Почуття гумору – одна із визначальних рис національного українського характеру. І яким би складним не було життя, воно не примусить людей у піснях виливати тільки смуток та жаль. Наш народ створив величезну кількість жартівливих та гумористичних пісень. Одна із них –                                                  «Із сиром пироги»

Душа українця. Чим вона багата? Багата вона милозвучною мовою, чарівною піснею, дотепним жартом. В чому ж сила і невмируща суть української народної пісні ? В тому, що мудра поезія пісень проймає до найглибших струн душі, радує її, випливає слізьми, та не гіркими, а такими, що облегшують душу, вселяють надію і гордість. У цих невеличких за розміром перлинах вмістилася вся велич народного досвіду і мудрості.

В кожній хаті в Україні вареники варять нині,

Це вареники знаменні, як їх родичі пельмені.

Вас чекають у макітрі вареники дуже ситні.

Білолиці, круглолиці, із відбірної пшениці.                   

                                                      « А мій милий вареничків хоче»

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття,

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.               

Незважаючи на своє багатовікове існування, українські народні пісні не застаріли і несуть в собі духовну красу нашого талановитого народу. І саме тому пісня є безсмертною, як і сам народ.          

                                                  Лісапедний батальйон

Ось і добігло кінця наше свято. Нехай же з нами завжди буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя, нехай робить усіх красивішими у своїх почуттях.

Не цурайся пісні, яку чув від мами, 
не згуби, то мова прадідів твоїх, 
бо зректися пісні, що цвіла віками, - 
мов забуть народ свій, даль його доріг 

У народу й пісні є святі спільноти – 
Є земля єдина, доля віща є. 
А народ свій втратиш - хто ти є і що ти? 
Мов пора смертельна день тоді стає. 
У яких би фарбах небо не світилось, 
збережи кровинку рідного тепла. 
Тільки б вічні зорі з криниці дивились, 
тільки б наша пісня нас пережила. 

Кружляй же завжди, пісне, на орбіті,

Брини й мужай в різноголоссі нот,

Про рідний край і нашу пісню в світі

Не забувай, співучий мій народ!

Бо без пісні не буває сонця,

Бо без пісні не буває світу,

Хто забуде материнську мову,

Той сліпим блукатиме по світу.

«І в вас, і в нас все буде гаразд»